Потерянные рифмы

Сцена



Під зеленою тінню

До бруку нахилених віт.

В центрі міста,

Побіля базарної площі.

Просто, втупившись в землю,

Там старість на цеглі сидить,

В перехожих людей

Жебракуючи гроші.

Як упаде мідяк

В посивілий, потертий кашкет,

Перехрестить у спину

Погляд сивої ночі,

“Дай же ж Боже й тобі!”-

Щось шелесне, покірне таке,

І суєтне життя

Заховає від сорому очі…