Все цветы - для Лины Костенко

Изобразительное искусство / Масло, акрил / Все цветы - для Лины Костенко

Пред.

Просмотр работы:

След.

19 марта ’2015

13:20

Просмотров: 20542

Поднять работу в данном разделе

Услуга "Покажи себя сам" (шапка сайта)

Сегодня 85-летний юбилей нашей любимой поэтессы ! Сердечно поздравляем, читаем ее стихи.

+++

Страшнi слова, коли вони мовчать...

+++

...I все на свiтi треба пережити,
i кожен фiнiш-
це, по сутi старт...

+++

... i якби на те моя воля,
написала б я скрiзь курсивами:
-Так багато на свiтi горя,
Люди, будьте взаемно красивими!

+++

Бувае, часом слiпну вiд краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-
Оцi степи, це небо, цi лiси,
усе так гарно, чисто, незрадливо...
Усе, як е - дорога, явори,
усе мое, все зветься- УКРАIНА!
Така краса висока i нетлiнна,
що хоч спинись i з Богом говори...

+++
Проснiться, люди! Це поганi сни.
Нове столiття в шибку заглядае.
Той самий чад, тi ж самi казани,
Лиш iнший диявол дрова пiдкидае...

++

Автор: PetriTa

Посмотреть все работы автора

ЗАКАЗАТЬ

0 0

Голосование:

Суммарный балл: 40
Проголосовало пользователей: 4

Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0

Голосовать могут только зарегистрированные пользователи

Вас также могут заинтересовать работы:

Курица

Кроль

Озера Севера

ЭЛУНДА

Отзывы:

Оставлен:

19 марта ’2015

13:31

Мои самые искренние поздравления !

YaLev186

1 ответ

Оставлен:

19 марта ’2015

14:13

Спасибо большое!!!

PetriTa

Оставлен:

19 марта ’2015

13:49

С прекрасным Юбилеем нашу Замечательную Поэтэссу, Мастера Украинской Поэзии!!!!! Здоровья и Мира!!
А это мое ЛЮБИМОЕ!!!!

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.