00:52
Зарегистрировано — 124 609Зрителей: 67 582
Авторов: 57 027
On-line — 27 086Зрителей: 5368
Авторов: 21718
Загружено работ — 2 142 038
27
января
Р СџР Р….
Радио & чатянваря
Р СџР Р….
«Неизвестный Гений»
КохаНЕ...
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
06 февраля ’2012 22:07
Просмотров: 23976
Знаєш... ти мені не кохана... але і не звичайний друг... Усе, що є в моїй голові-це бардак думок, які нерідко суперечать одна-одній, лаються матом, затуманюють мислення...
Одне я знаю точно: таку жінку я більше ніде не знайду... Ти далеко не ідеал краси та розуму... Та чомусь завжди, коли ти десь поруч-мій погляд магнітом тягне в те місце, де лунає твій, ніби такий безтурботний, сміх, в якому давно вже немає печалі та розпачу, солоних сліз та болю, що завдавав...
Я не знаю, що таке любов, я в неї не вірю. Та може колись натраплю на таку ж, як і ти була тоді... Таку, що буде так же палко кохати мене... пристрасно зваблювати одним лиш поглядом... ніжно цілувати п'яні вуста... тихо чекати до світанку і прощати все, що я згрішу...
Тепер вже все не так... Зникло тепло, що гріло мою, прокляту такими, якою можеш бути і ти, душу... Сам собі нав'язував те, чого ніколи не відчував до жодної з них...
І зараз стою в натовпі та цілую інші губи... Суміш нікотину та екстазної отрути... І здається я щасливий... Може любитиму ті губи ще довгий час... Аж до закінчення хмільного присмаку...
Доля відімстить мені за тебе... Жорстоко та безжально... В якийсь момент воно все кардинально зміниться і я стану закоханим підкаблучником біля твоїх ніг...
Одне я знаю точно: таку жінку я більше ніде не знайду... Ти далеко не ідеал краси та розуму... Та чомусь завжди, коли ти десь поруч-мій погляд магнітом тягне в те місце, де лунає твій, ніби такий безтурботний, сміх, в якому давно вже немає печалі та розпачу, солоних сліз та болю, що завдавав...
Я не знаю, що таке любов, я в неї не вірю. Та може колись натраплю на таку ж, як і ти була тоді... Таку, що буде так же палко кохати мене... пристрасно зваблювати одним лиш поглядом... ніжно цілувати п'яні вуста... тихо чекати до світанку і прощати все, що я згрішу...
Тепер вже все не так... Зникло тепло, що гріло мою, прокляту такими, якою можеш бути і ти, душу... Сам собі нав'язував те, чого ніколи не відчував до жодної з них...
І зараз стою в натовпі та цілую інші губи... Суміш нікотину та екстазної отрути... І здається я щасливий... Може любитиму ті губи ще довгий час... Аж до закінчення хмільного присмаку...
Доля відімстить мені за тебе... Жорстоко та безжально... В якийсь момент воно все кардинально зміниться і я стану закоханим підкаблучником біля твоїх ніг...
Голосование:
Суммарный балл: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Нет отзывов
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор