Хтось і самотність

Хтось і самотнiсть

Сьогоднi вночi я не один
Самотнiсть мене запросила на каву
Дарма я шукаю безлiч причин
Прогнати її, як жахливу примару

Приспів: Я чорну смугу малював
На бiлiм аркушi життя
Я б залюбки усе змiшав,
За це не мав би каяття.
Мiй плин життя Хтось зiпсував
Втомився я –дiстало все
Хтось в душу наче наплював,
А, може, так воно i є?

Хай склались iнакше етапи життя,
Падiння пiдрiзали крила надii,
Але у минуле нема воротя
Душа спопелилась, і в ній – сніговії.

Приспів: Я чорну смугу малював
На бiлiм аркушi життя
Я б залюбки усе змiшав,
За це не мав би каяття.
Мiй плин життя Хтось зiпсував
Втомився я –дiстало все
Хтось в душу наче наплював,
А, може, так воно i є?

Я i Самотнiсть сядем навпроти,
Хвилююче вирішим з нею питання:
Чому вона поруч? Невже я не протии?
Я? Чи вона? Хто з нас буде останнiм?

Я чорну смугу малював
На бiлiм аркушi життя
Я б залюбки усе змiшав
За це не мав би каяття
Мiй плин життя хтось зiпсував
Втомився я --дiстало все
Хтось в душу наче наплював
А, може, так воно i є…..