23 августа Сб.
Три троянди твої чарівні
Огортаю теплом долонь.
Перша квітка - печаль осіння,
Друга квітка - немов вогонь.
Перша квітка - печаль осіння,
Третя - мов білосніжний сон.
Ти приніс їх, коли я спала,
На траві під вікном поклав.
Зник, щоб я і тепер не знала,
Хто так ніжно мене кохав.
Зник, щоб я і тепер не знала...
Зник, бо вдячності не чекав.
Але квіти в солоних росах
Розказали без жодних мов
Про натомлені ноги босі,
Про таємну твою любов,
Про натомлені ноги босі
І долонь необачних кров.
Наверное, под влиянием благодатного климата, компактной территории и сильных, всегда готовых покровительствовать соседей сложилась и чувствительная душа нации, и напевный её язык.