Вже запахли чорнобривці
Терпко край оселі,
У пучечки позбиравши
Літа каруселі;
Кольорова завірюха
Сипле цвітом в очі:
Йде услід за мною осінь -
Вірити не хочу...
Пр:
Не спіши, золота моя осене, -
Не приходь ти до мене непрошена.
Заблудися у лісі, чи в полі -
Погуляй ще собі на роздоллі..
Бо не вірю я в лагідну днину,
Як вже котиться сонце в долину.
І не треба мене запевняти,
Що у снах будеш літом вертатись.
Кучерява позолота
Зір мій забавляє.-
У симфонію осінню
Промені збирає.
Я не можу надивитись
На розквітле диво...
Якби дні так не спішили -
Був би я щасливий.
Пр:
Літо коней запрягає
Променяться віжки;
Прошу і мені лишити
Сонечка хоч трішки.
Розігнались воронії
В загадкову просинь...
І літа мої несуться
В осінь все, та в осінь...
Слова - Надя Козак
Музика - Василь Дунець
У виконанні гурту Отава
Свидетельство о публикации №53661 от 21 октября 2013 года
Ларисо, з музикою, чому без? Це просто ця сама КОЛЬОРОВА ОСІНЬ, тільки виконують її хлопці- ансамбль ОТАВА. Колір поміняла. Прошу вибачення ))) і дякую щиро...
Надежда, прекрасные стихи, Вы вперед правильно заметили перекликаются наши стихи! Тогда в Канаде можно жить когда такие красивые родные славянские песни там живьем спевают!)
Валентин Иванович, я открыла фонограмму для записи, пожалуйста. Напишите, если, конечно, Ваша воля, свой адресс в личку и мы отправим Вам наш совместный с Василием CD, где и будут эти песни.)))))