За все,що маю,дякую тобі,
За все,що маю і що буду мати.
Ночами сняться зорі голубі
І вишні білі на причілку хати.
Немов пилинку світ мене крутив,
Любив я мрію і мету високу.
Пробач мені,що тяжко завинив,-
Лишив тебе на старість одиноку.
То й що я знав,коли із дому йшов,
Хіба я міг в ту пору зрозуміти.
Яка святиня-мамина любов,
Яка то мука,як лишають діти.
Аж отепер,коли я батько-сам
І час прийшов стрічать і проводжати,
Я знаю ціну ти святим сльозам,
Які тобі судилося спізнати.
...................
Тому і сняться зорі голубі
І вишні білі на причілку хати.
Тому й спішу подякувать тобі
За все,що маю і що буду мати.