Могли ми не зустрітися з тобою? сонет

Ти промайнула в позолоті світла –
Зоря, де тлить небесна сторона.
Чи доля ти? Чи мрією зігріта,
Із тисячі мільйонів лиш одна!

Приспів:
О, доля наша – не чаклунство це?
Чи загадка Небесного покрою?,
Що бачить нас зарання під вінцем
Чарівною сердечною порою.

Могли ми не зустрітися з тобою?
Зачарувала, чим не знаю я…
В полоні мрій, у сні все марю грою,
Ще ілюзорне рішення не йняв…

Приспів:
О, доля наша – не чаклунство це?
Чи загадка Небесного покрою?,
Що бачить нас зарання під вінцем
Чарівною сердечною порою.

Але вже твій, спішу в твої тенета
Неясного життя в тумані, злетом
В отруту-мед, чи рай – де ти і я…
Вже сторінки в тім раї я гортаю…
Перстами персів подумки торкаюсь –
Тож поринаю в край – де ти і я…

Приспів:
О, доля наша – не чаклунство це?
Чи загадка Небесного покрою?,
Що бачить нас зарання під вінцем
Чарівною сердечною порою.

В’ячеслав Шикалович
28.04.2010р. – 05.12.2024р.
Мелодія на слова пісні: