Скрипнули двері, Матуся –
Свіжий морозець з сіней,
Звук ніби лютні, почувся
Відра води із дверей.
Півень і пес піють блюзи,
Жиють в Природі свій вік –
Неня і їхня є Муза,
В днях не змикає повік.
Приспів:
О, ця земля твоя рідна,
Тут і зросла і розквітла.
Тож і збулася тут доля,
Все було – радості й болі.
Легким життя не буває,
Кожен із нас це спізнає.
Доля жіноча не цукор –
Все є між серденька стуком.
Гріла під крильцями діток –
Кухня, онуки, двір, хата;
Он ще город на все літо,
З піснею, сапкою й світом.
Ще покривала в’язала
Ніжні, з тонесеньких ниток.
Птаха рідненька – чи знала?
Вік коротенький твій – мито.
Приспів:
О, ця земля твоя рідна,
Тут і зросла і розквітла.
Тож і збулася тут доля,
Все було – радості й болі.
Легким життя не буває,
Кожен із нас це спізнає.
Доля жіноча не цукор –
Все є між серденька стуком.
В’ячеслав Шикалович
22.10.2021р. – 14.12.2024р.
Мелодія на слова пісні: