Ліс (Лес)

Я знов іду до лісу, як до храму,
Де свічі сосен золотом горять...
Смарагдові у небо ллються брами
І струменіють синню і тремтять...
І горобин розсипані рубіни,
Мов на осінній кинуті вівтар...
І лісових озер аквамарини
Вигойдують купав останній жар.

А ліс такий величний і простий,
Я знов до нього йду шукати правди.
Немає в світі більшої розради,
Як босою у вересень іти...

Колишуться, мов діти трави сонні
В красі коштовній рідної землі.
І спочива роса в моїх долонях,
Розсипав ранок зорі на чолі...
Душа щаслива у високім храмі,
Де свічі сосен золотом горять...
Смарагдові відкриті в небо брами
І манять у незвідане, й тремтять...