Сходинки вгору

Сходинки в гору, тяжкі та тривожні
Ночі недоспані, втомлені очі
Вітер шепоче, а може сміється
Думки як хмари, до ранку минеться

Думаю думу, та й досі гадаю
Долю свою, у руках ще тримаю
Звідки взялася, ця марна ідея
За неї вчеплюся, бо хочу буть з нею

Життя як годинник, треба поспіти
На краще майбутнє, наше змінити
Суцільне безладдя, оббиті пороги
Зупиним його, хоч і стомлені ноги.

ВІРШІ-РУБАН СВЄТА
МУЗИКА-